Світло і тінь українського короткого метру.

Українське кіно впевнено звелось на ноги, і разом з популярним, повнометражним форматом, розвивається формат і короткого метру. 21 лютого, в київському кінотеатрі СінемаСіті відбулась презентація збірки короткометражних стрічок BEST UA Shorts молодих українських режисерів, що відобразили своє бачення життя – у дзеркалі «короткого метру».

Про саму підбірку можна говорити, що її настрій та «фактура», була досить однорідною, якщо говорити про стрічки ігрового та анімаційного кіно – окремо. Розглянемо їх, та підведемо спільний знаменник.

— Так, анімаційна стрічка “The End” режисера Микита Лиськова в гумористичному ключі оповідає про можливі наслідки Кінця, якщо не Світу, то кожної конкретної особистості – так, Вас може просто розтрощити веселка або впасти величезна дощова капля, співставна з брилою. Динамічна, жива, більш схожа на «живу карикатуру», що зразу налаштовує глядача одночасно на філософський та іронічний настрій.

— “Ефект Мамонта” — анімація режисера Владека Занковскі. Історія еволюції конфліктів у ключі певної трагікомедії, хоча все-таки більше комедії. На мій погляд, найкраща робота фестивалю, гумористичної тональності у схематичних картинках, в якій відчуваються мотиви кліпу на композицію Do the Evolution групи Pearl Jam, що була блискуче виконана режисером Кевіном Алтері – з кожною ітерацією ставки збільшуються, а засоби знищення — стають більш досконалими.

— “Damage” комп‘ютерна анімація режисера Володимира Власенка. Драма, мінорна історія робота, що шукав втрачену деталь – майже зроблена під лекала меланхолійно-мрійливих сюжетів з життя, перенесених у площину VFX (Visual Effects)

Інші короткометражки виконані у форматі невеличких ігрових фільмів. Їх відзначає дещо занадто високий рівень наближеності до театру, а не конкретно ігрової кіноімпровізації. Тут теж звернемось до жанру до жанру «короткометражних» рецензій.

— Комедія “Холодильник”, режисера Максим Сухарєв – найбільш динамічна з «ігрових», вона показує розріз жіночого страху «їсти після шести». Героїня – дівчина, що боретсья з такою наеймовірною спокусою, проте – навіщо (і сам з нею згоден)…

— З жіночими спокусами пов‘язана і комічно-фантастична комедія Зерно — режисера Ксенії Бугрімової. Дівчина хоче собі знайти втілення ідеалу, проте…Теж достатньо жива, гарно поставлена короткометражка втілення крайньої наївності

— «Маятник», драма режисера Ольги Попової, — досить театральна, проте іронічна про такий собі маятник між бажанням відірватись від рутини чоловіка і намаганням її залишити «стандартом» від дружини.

— «Говори зі мною», драма Катерини Лесик.Історія постйного конфлкту «дітей» і «батьків», трагедію зберегти крихкий світ пам‘яті.

І – окремо. Не короткометражка, а майже театральна сцена, глибока драма – у кіно. “Відлуння” режисера Олександра Шкрабака – соцальний розріз подій війни на Сході України. У крематорії зустрічаються вдова солдата АТО, що загинув на війні, і вдова полковника, для якого війна стала «хлібним місцем у тилу». Між ними виникає конфлікт, автор ніби засуджує ту ситуацію, коли одні не можуть не виконати обов‘язок перед Батьківщиною, а інші – стали частиною системи в якій царює культ відкатів… І самопожертва молодого хлопця, ніби незримо, з іншого виміру, рятує не тільки його дружину, а і дружину полковника, які разом повинні віднайти сили – жити… — як розірвати це замкнене коло…

Як висновок. Загалом, ігрові фільм української школи – все ще занадто театральні, анімація в нас виглядає куди більш розвиненою, особливо коли намагається «ризикувати». Цей фестиваль цінний історично і з художньої точки зору, проте і естетичну насолоду – теж знайдете і відчуєте.


Рецензия на фильм Best UA Shorts



Комментарии запрещены.

Общая статистика Блога

Яндекс.Метрика