The show goes on

З перших хвилин перегляду не складно помітити весь розмах картини. Спочатку вражає відвертість стрічки. Оповідання дійсно затягує, воно цікаве, яскраве і досить багатообіцяюче. Важливим аспектом картини є атмосфера, тому на неї зверталося чимало уваги. Всі прекрасно знають, як Скорсезе вміє майстерно передати атмосферу в своєму фільмі. «Вовк з Уолл-стріт» – не виняток. Глядачеві дають можливість в повній мірі відчути Америку кінця 80-х — початку 90-х років. Оповідання ведеться від імені самого Джордана Белфорта (Леонардо ДіКапріо). Спочатку, він мимохідь дає можливість глядачеві поглянути на його розкішне життя, потім же нас чекає захоплююча розповідь про те, як же, власне, він досягав своїх успіхів. У процесі розповіді Белфорт стикається з різними персонажами, одного з яких коштує особливо відзначити, а саме – персонажа Меттью МакКонахі. Хоч роль і невелика, але з перших секунд МакКонахі в повній мірі розкриває свій яскравий і харизматичний образ. Він дійсно запам’ятовується. У фільмі велика кількість лайки і сцен сексуального характеру, що багатьом не припало до смаку, але, на мій погляд, це було зроблено для того, щоб повною мірою показати глядачеві у всіх деталях життя Белфорта. Я думаю, що це абсолютно не зіпсувало фільм, а, навпаки, додало якогось шарму. Різні жарти неабияк веселять в певні моменти фільму, хоча в цілому фільм далеко не позбавлений серйозності. Незважаючи на об’ємний хронометраж фільму, він змушує геть забути про плин часу. Вечірки, безумство, річки грошей, алкоголь, наркотики, секс — все це підходить під опис даної стрічки. Сценарій однозначно хороший, причепитися особливо немає до чого, тому – це ще один жирний плюс цього фільму.

Як і варто було очікувати, однією з сильних сторін картини є акторська гра. Вона просто чудова. Особливо це стосується першокласної гри Леонардо ДіКапріо. Леонардо змушує захоплюватися його грою протягом усього оповідання. Всім відомо, що ДіКапріо підходить до кожної своєї ролі з великою серйозністю і відповідальністю. В образі Джордана Белфорта він просто перевершив сам себе. На мій погляд, якщо це не найкращий його фільм, то принаймні один з кращих. Окремо хочеться відзначити такого актора, як Джон Хілл. Він уже встиг себе відрекомендувати, як хорошого, першокласного актора. В даному фільмі він вражає божевіллям і колоритом свого персонажа, часом змушує заливатися сміхом. Дуже приємно було побачити таких акторів, як Жан Дюжарден, Джон Бернтал, Джон Фавро, Ши Угхем. Всі вони прекрасно доповнюють загальну картину того, що відбувається.

Підводячи підсумок, можна впевнено сказати, що «Вовк з Уолл-стріт» – це фільм з гарним сценарієм, чудовим акторським складом і, безумовно, гарною, сильною режисурою. Після перегляду залишається море емоцій і як мінімум піднятий настрій. Однозначно можу сказати, що цей фільм я відніс до числа улюблених і тих, які я можу із задоволенням переглянути.


Рецензия на фильм Волк с Уолл-стрит 



Оставить комментарий

Подтвердите, что Вы не бот — выберите человечка с поднятой рукой:

Рубрики Блога
Последние комментарии
  • Загрузка...
Опрос блога

Интересуют обзоры

View Results

Загрузка ... Загрузка ...
Общая статистика Блога

Яндекс.Метрика